ERPnews.ru

У процесі вибору Корпоративної Інформаційної Системи (КІС) всі без винятку фахівці підприємства виділяють ряд критеріїв, відповідно до яких оцінюють КІС. Ця стаття, допоможе класифікувати критерії відбору для прийняття подальших рішень.

Аналіз досвіду вибору систем управління підприємствами (ERP, CRM) показує, що найбільш часто зустрічаються критеріями є наступні: вартість системи, гнучкість, масштабованість, відкритість, можливість модифікації під потреби підприємства, імідж фірми-виробника, наявність успішних впроваджень на підприємствах аналогічної галузі, співвідношення ціна/якість, співвідношення Ціна/Функціонал, функціонал системи, СУБД, що лежить в основі КІС, можливість роботи в КІС віддалених підрозділів та ін
значення критеріїв, висунутих у процесі вибору до бажаного об'єкту, і дозволяють приймати рішення. Чим більше точні і детальні ці критерії, тим, з одного боку, більш складний механізм вибору, але, з іншого боку, і більш правильний, оскільки враховує досить велика кількість різних факторів. Але для того, щоб грамотно і однозначно визначити ці критерії необхідно знати предметну область проблеми вибору.
Що стосується критеріїв вибору пропонованих до КІС як фахівцями в області інформаційних технологій, так і співробітниками підприємств, що здійснюють вибір, то для них характерні наступні особливості: загальний характер, низький ступінь деталізації або відсутність такої; відсутність чітких формулювань; орієнтація критеріїв на рекламні матеріали фірм-виробників; відсутність системи критеріїв; мала частка охоплення характеристик об'єкта вибору; відсутність систематизації критеріїв; низька зв'язок критеріїв з бізнес-процесами підприємства.
До основними критеріями, які носять загальний характер і постійно висуваються користувачами та ІТ-фахівцями:масштабованість, відкритість, гнучкість, інтегрованість, націленість команди на досягнення успіху, можливість доопрацювання функціоналу, єдиний інформаційний простірі т.п.
перше, всі перераховані характеристики КІС заявлені фірмаміпроізводітелямі в своїх рекламних та інформаційних матеріалах. По-друге, немає однозначних формулювань даних характеристик, однакових для всіх виробників КІС.
У результаті, як вони, так і потенційні користувачі змушені самостійно кожен для себе усвідомлювати ці поняття. По-третє, ці критерії носять загальний характер і потребують чіткої деталізації. Так, наприклад, якщо розглядати таку характеристику системи як масштабованість, то вона базується принципах і технологіях: многоплатформенность застосовуваних технологій, спадкоємність рішень фірми-виробника.
Саме їх необхідно оцінювати при виборі КІС, а не сам факт наявності можливості до масштабування системи [ 32]. Що стосується, наприклад, такої характеристики як Відкритість системи, то по своїй суті вона являє собою можливість модифікації системи. Ставити наявність такої можливості як критерій вибору безглуздо, тому кожна КІС має спеціальний інструментарій розробки, за допомогою кото-рого вона і була створена, а, отже, само собою існує можливість її моди-фікації, як мінімум, використовуючи даний засіб розробки.
Тому поняття"Відкритість"або як ще зустрічається "Можливість модифікації системи" необхідно розкрити і, в якості критеріїв виділяти саме конкретні характеристики цієї "Відкритості". Наприклад, способи модифікації системи, тобто яким саме чином здійснюва-ляется модифікація: за допомогою зміни коду системи або за допомогою якихось налаштувань, або спеціального програмного забезпечення. При цьому відразу ж виникне кілька супутніх питань, наприклад, чи необхідно окремо докуповувати спеціальне програмне забезпечення, яке використовується для модифікації системи, чи надає постачальник системи вихідний код продукту, яким чином здійснюється супровід продукту, якщо в нього внесені зміни, яким чином впливає модифікація на перехід на нові версії системи і т.д. Крім того, тут також необхідно враховувати і архітектуру системи, і можливу глибину модифікації даних та багато іншого [26].
Ще один критерій, який дуже часто висувається і ІТ-фахівцями, і потенційними користувачами - цеГнучкість системи[20]. І, знову доводиться повторюватися, що на запитання: "Чи володіє ваша система гнучкістю до змін внутрішнього і зовнішнього середовища", будь-який виробник КІС відповість "звичайно", причому, не замислюючись ні на секунду. У той час як гнучкість системи включає в себе також велике число параметрів, які необхідно оцінювати окремо. Це і час реакції виробника і постачальника КІС на зміни в законодавстві, і способи зміни (перенастроювання) бізнес-логіки системи, визначеної в процесі її впровадження, і трудовитрати, пов'язані з цими змінами і т.п.І ці критерії дуже важливі, т. оскільки дуже часто при оцінці КІС під гнучкістю помилково розуміється можливість зміни коду програми власними програмістами, для того щоб "підігнати" систему під вимоги окремих користувачів. І, на жаль, це часто вважається плюсом КІС. Безсумнівно, КІС повинна мати можливість зміни власними програмістами якихось процедур системи, проте це вже критерій відкритості системи, але гнучкість системи обов'язково передбачає механізми настроювання бізнес-логіки, які дозволяли б без додаткового програмування здійснювати швидку адаптацію системи до нових умов [1].
А, вибравши, систему, де така можливість відсутня, підприємство ризикує опинитися в ситуації, в якій опинилися дуже багато їх попередники. Так відділи АСУ, отримуючи можливості зміни процедур КІС, переробляють її настільки, що створюється свій "клон" системи. Даний "клон" орієнтований на бізнес-логіку підприємства в той момент, коли йшло безпосереднє впровадження системи. І при виникненні ситуації, коли змінюються бізнес-процеси підприємства, виникає необхідність знову переписувати різні процедури системи.
Це, по-перше, ще більше збільшує її відмінність від офіційної КІС, яка була приобре-тена спочатку, по-друге, швидкість внесення змін сильно падає. Виникають ін-формаційні розриви, втрати інформації, і як наслідок не тільки фінансові по-тери, але і погіршення ставлення керівництва до використовуваної системі і фахівцям, які її обслуговують. У третіх, при виході нових офіційних її версій, виявляється неможливим просте оновлення, і або всі зроблені напрацювання просто губляться і їх доводиться відновлювати "АСУшнікам" з урахуванням змін, що відбулися в новій версії системи, або ті зміни, які приходять з новою версією "АСУшнікам" доводиться дописувати самим.
Ще один аспект - часто ті чи інші процедури змінюються в результаті "капризів" окремих користувачів, компетенція яких не все-гда відповідає займаної ними посади. В результаті чого, правильна бізнес-логіка системи змінюється на ту, яка в результаті якихось умовиводів, як правило, помилкових, виникла в голові якого фахівця, або просто йому так зручніше виконувати покладений на нього функціонал.
При цьому, як правило, ніхто не рахується з тим, яким чином, все це відіб'ється на інших користувачів системи. Про це починають замислюватися тільки тоді, коли вже виникає конкретна проблема. Плюс до всього, фахівці відділів АСУ є в більшості своїй програмістами, що не мають достатніх знань у різних предметних областях. Крім того, зміни, які вносять фахівці відділів АСУ в процедури КІС, в кращому випадку фіксуються в яких то їх власних папірцях, зошитах і більшою частиною в голові. Тобто зміни в КІС не документуються [22]. А це означає, що у разі зміни даними програмістом місця роботи, всі ці напрацювання просто нікому буде підтримувати.
Те ж саме стосується критерію Єдиний інформаційний простір. Всі КІС без винятку будуються на даному принципі. Питання знову ж в способі реалізації це-го принципу.
Крім вищеперелічених критеріїв у процесі вибору висувається ще досить велика кількість критеріїв, які або взагалі немає сенсу оцінювати, або вони потребують конкретизації та однозначному визначенні. Наприклад, облік матеріальних ресурсів, підтримка вимог місцевого законодавства, база звітності для консолідації, який сподобався інтерфейс, 60% необхідного функціонала повинне бути присутнім в системі, сучасний технічний рівень системи, можливість використання в процесі впровадження Власної бази даних, здатність програмної системи "справлятися" з місцевими реаліями та ін [31].
Якщо проаналізувати формулювання тих критеріїв, які висуваються в даний час в процесі вибору КІС, то можна зробити наступний висновок: більшість критеріїв формулюються таким чином, щоб відповісти на питання ЩО є в системі, ЯКІ можливості вона реалізує, ЯКІ принципи побудови системи.

Безсумнівно, такі питання повинні бути задані в процесі вибору КІС, але цього недостатньо. Після з'ясування того, ЩО являє собою КІС, необхідно однозначно відповісти на питання, ЯК все це реалізовано. А відповісти на дане питання не так просто. По-перше, такої інформації дуже мало в тих джерелах, які доступні потен-альних користувачам КІС, по-друге, її аналіз і зіставлення дуже трудомісткі і займають велику кількість часу і, найголовніше, що ці питання не сформульовані.
Таким чином, питання чіткої ідентифікації і класифікації критеріїв вибору КІС є досить актуальним. У пропонованій нами системі критеріїв вибору КІС виділені наступні класифікаційні ознаки критеріїв вибору КІС:



Критерії, за допомогою яких здійснюється оцінка безпосередньо самої КІС
1.1 Структура Критерії оцінки структури КІС
1.2 Функціонал Критерії оцінки функціональних можливостей КІС
1.3 Принципи Критерії оцінки принципів побудови КІС
1.4 Технічні вимоги Критерії оцінки технічних вимог функціонування КІС
1.5 Архітектура Критерії оцінки особливостей архітектури, закладеної при створенні КІС
1.6 Вартість Критерії оцінки вартісних параметрів КІС
1.7 Інтеграція Критерії оцінки внутрішньої та зовнішньої інтеграції КІС
1.8 Бізнес-логіка Критерії оцінки реалізації бізнес-логіки, закладеної в КІС
1.9 Елементи КІС Критерії оцінки елементів КІС
2 Опис фірми-розробника та її партнерів Критерії оцінки фірми-розробника КІС і фірм- партнерів по просуванню і впровадженню даної КІС
2.1 Технології Критерії оцінки технологій, підходів, методів, застосовуваних фірмами-внедренцем в процесі впровадження КІС
2.2 Досвід Критерії оцінки досвіду успішних і невдалих проектів оцінки кваліфікаційного рівня фахівців критеріїв вибору КІС до відповідних етапам вибору КІС
3.1 Принципові Критерії, які мають бути оцінені в першу чергу і, які визначають основні принципи обираною КІС
3.2 Чи не принципові Критерії, які не є сильно принциповими при виборі КІС
4 За ступенем деталізації На скільки критерій конкретно описує досліджуваний об'єкт
4.1 Загальні Критерії, описують об'єкт дослідження в загальному вигляді
4.2 Конкретні Критерії, конкретно описують об'єкт дослідження
5 За складністю оцінки Доступність і достовірність інформації для самостійної оцінки
5.1 Складний Можливість самостійного отримання повної та достовірної інформації за даним критерієм дуже мала
5.2 Середньої складності Можливо самостійне одержання повної і достовірної інформації
5.3 Легкий Можливо самостійне одержання повної і достовірної інформації. Інформація в загальнодоступних джерелах
6 За типом значення В залежності від типу значення критерію: можливість кількісного виміру значення, або якісний значення яких можуть бути визначені у вигляді конкретних числових значення яких не можуть бути визначені у вигляді конкретних числових показників
7 За пріоритетом потенційних користувачів, за важливістю для них Описують ступінь важливості того чи іншого критерію вибору КІС для потенційних користувачів
7.1 Вищий пріоритет Критерії , що мають найбільшу значимість для користувача
7.2 Середній пріоритет Критерії, які мають середню значимість для користувача
7.3 Нижчий пріоритет Критерії, які мають нижчу значимість для користувача

Створювана на базі даної класифікації Система критеріїв КІС покладена в основу розроблюваної методики вибору КІС. Дана система критеріїв характеризується повнотою опису КІС, високим ступенем деталізованості, чіткою ідентифікацією самих критеріїв і об'єктів, які вони оцінюють. Вона дозволить фахівцям підприємств вже на етапі вибору КІС однозначно зрозуміти, як можливості обираною КІС, так і можливі інвестиції в майбутній проект автоматизації.
А.А. Довгих
Використано матеріали:
1. Автоматизовані інформаційні технології в економіці: Учебник/Под ред. Г.А. Титоренко. - М.: Финстатинформ, 1997.
2. Герман Зальцман. "Кузбасселектромотор" переходить до комплексної автоматизації-ції//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2001. № 22. - С. 30-32.
3. Дмитро Іванов. Автоматизація "TJ Collection"//Intelligent Enterprise. Корпора-тивні системи. - 2001. № 9. - С. 29-30.
4. Дмитро Іванов. Московський завод поліметалів впроваджує "Альфу"//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2001. № 17. - С. 33-34.
5. Дмитро Желвіцкій. Розширення асортименту сприяє розвитку ІТ//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 16. - С. 32.
6. Олена Шашенкова. "Adidas - незламна і легендарна"//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2001. № 21. - С. 29
7. Олена Шашенкова. ERP можна впроваджувати не кваплячись//Intelligent Enterprise. Кор-корпоративному системи. - 2002. № 16. - С. 29-30.
8. Олена Шашенкова. Вести виробництво сучасними методами//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 11. - С. 30-31.
9. Олена Шашенкова. Навіть "Мерседеси" не можна продавати без системи автоматизації-ції//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 22. - С. 32-33.
10. Олена Шашенкова. Завод в Сизрані автоматизований за західними стандартами//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 17. - С. 30-31.
11. Олена Шашенкова. Йти в ногу з часом//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 2. - С. 32-34.
12. Олена Шашенкова. Ми розраховуємо отримати щось більше, ніж маємо сей-годину ...//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 5. - С. 34-35.
13. Олена Шашенкова. "Миколаївцемент" вступив в нову фазу свого розвитку//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 2. - С. 31.
14. Олена Шашенкова. Від Москви до самих до околиць//Intelligent Enterprise. Корпо-ративного системи. - 2002. № 18. - С. 32-33.
15. Олена Шашенкова. Підвищити інвестиційну привабливість холдингу//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 11. - С. 31-33.
16. Інформаційні технології управління: Учеб. посібник для вузів/Під ред. проф. Г.А. Титоренко. - 2-ге вид., Доп. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 439 с.
17. Олег Сєдов. Винний відтінок ІТ//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 18. - С. 32-33.
18. Олег Сєдов. Впроваджувати ERP-систему - справа нелегка//Intelligent Enterprise. Корпо-ративного системи. - 2002. № 17. - С. 32-33.
19. Олег Сєдов. Подвійне впровадження//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 10. - С. 31.
20. Олег Сєдов. Інформаційний простір "Нафта Транс"//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 3. - С. 30.
21. Олег Сєдов. Екстремальне впровадження в Єфремова//Intelligent Enterprise. ERP. Корпора-тивні системи. - 2002. № 3. - С. 32 - 33.
22. Ринок КІС: ні миру, ні війни//Управління компанією. - 2002. № 4. - С. 18
23. Сергій Кістяків. Запускаємо бізнес без підігріву//Intelligent Enterprise. Корпора-тивні системи. - 2002. № 18. - С. 31-32.
24. Сергій Кістяків. Автоматизація автомеханіків//Intelligent Enterprise. Корпора-тивні системи. - 2001. № 10. - С. 29.
25. Сергій Кістяків. Вибір Очаківському пивоварів//Intelligent Enterprise. ERP. Корпора-тивні системи. - 2001. № 4. - С. 33-34.
26. Сергій Кістяків. Вибір ступінського металургів//Intelligent Enterprise. Корпора-тивні системи. - 2000. № 14. - С. 32-45.
27. Сергій Кістяків. Високі технології в розрахунку на низьку напругу//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 4. - С. 32.
28. Сергій Кістяків. Як врахувати всі сірники//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2001. № 10. - С. 32.
29. Сергій Кістяків. Від водяного колеса до сучасної інформаційної системі//Intelligent Enterprise. Корпоративні системи. - 2002. № 21. - С. 30-31.
30. Т.А. Родкіна Інформаційна логістика. - М.: "Іспит", 2001 р. - 288 с.
31. Уляна Власенко. Сім разів відміряй ...//Intelligent Enterprise. Корпоративні сис-теми. - 2002. № 15. - С. 32-33.
32. Філіпенко Ігор. Вибір ПЗ для автоматизації управління.//Корпоративні системи. - 2001. № 3 С. 21-22.
Стаття отримана: Клерк.Ру

Детальніше »