ІА "Федеральне агентство фінансової інформації"/

Чинна редакція Податкового кодексу звільнила компанії від судових суперечок з податківцями щодо сум пені, що виникли в результаті помилок в платіжних дорученнях на сплату податків. Здавалося б, одна з наболілих проблем вирішена. Однак чергове роз'яснення Мінфіну примушує в цьому засумніватися.

Екскурс в історію

Ще зовсім недавно компанії, які допустили помилку в платіжці на перерахування податків, могли уникнути недоїмки і пенею тільки в одному випадку. Для цього потрібно було звернутися до суду і довести служителям Феміди, що в результаті помилки бюджет жодним чином не постраждав. На такий порядок роботи з "заблукали" платежами вказував і Мінфін, наприклад, у листі від 4 жовтня 2006 р. № 03-02-07/1-272. Фінансисти пояснювали свою позицію тим, що в редакції Податкового кодексу, що діяла до 1 січня 2007 року, не було передбачено можливості "перекидати" платежі. На практиці це означало, що якщо фірма вказала невірний КБК або який-небудь інший реквізит у дорученні, представники ФНС не могли розпізнати платіж за інформацією, отриманою з Федерального казначейства. У результаті в особистій картці компанії фіксувалася недоїмка і нараховувалися пені за кожний день прострочення.

Безумовно, щонайменше неприємно, коли заборгованості перед бюджетом як такої немає, а компанію штрафують, нараховують пені і вимагають погасити уявну недоїмку. У пошуках справедливості організації зверталися до суду, де, треба віддати належне представникам правосуддя, як правило, знаходили підтримку. Прикладом тому можуть послужити постанови ФАС Західно-Сибірського округу від 8 лютого 2006 р. № Ф04-193/2006 (19519-А75-37) і ФАС Східно-Сибірського округу від 22 серпня 2006 р. № А69-533/06-5- Ф02-4176/06-С1.

Поворот подій

Поправки до Податкового кодексу, внесені Законом від 27 липня 2006 р. № 137-ФЗ, звільнили платників податків від зайвих судових суперечок з податковими органами. Тепер редакція статті 45 Кодексу дозволяє у випадках, коли через помилки в платіжці грошові кошти таки потрапили в потрібний бюджет, пройти звірку зі своєю податковою інспекцією в спрощеному порядку. Так, відповідно до пункту 7 статті 45 кодексу, виявивши помилку в оформленні платіжки, фірма має право подати до інспекції заяву з проханням уточнити підставу, тип і приналежність платежу, податковий період або статус платника податків. Природно, потрібно представити і саме платіжне доручення, яке підтверджує перерахування коштів до скарбниці. На підставі отриманих документів інспекція в досить стислі терміни самостійно перерахує пені.

Ті суми, які податківці нарахували за період з дня фактичного перерахування податку до дня прийняття рішення про уточнення платежу, будуть списані.

Цікаво те, що даний порядок можна використовувати і для виправлення платіжок на перерахування податків, пені і штрафів , датованих 2006 роком і раніше. Про таку можливість інформував Мінфін у листі від 3 листопада 2006 р. № 03-02-07/1-307. Обгрунтували свою позицію фінансисти тим, що поправки дають компаніям додаткові гарантії і тому мають зворотну силу. Правда, фірми не зможуть уникнути недоїмки і пені у разі помилки в найменуванні банку або номера рахунку Федерального казначейства.

Ложка дьогтю

Як бачимо, нововведення, піднесені законодавцями, помітно спростили процедуру виправлення "платіжних" помилок. Однак без "сюрпризів" таки не обійшлося. Так, одна організація в дорученні на перерахування ПДФО (чи то через неуважність, чи то просто тому, що заплуталася в численних КБК) протягом всього 2006 року вказувала код ПФР. У результаті кошти потрапляли не до федерального бюджету, а прямо в Пенсійний фонд. Іншими словами, з податку на доходи фізичних осіб, зараховується на відповідні КБК, утворилася недоїмка, а по страхових внесках на обов'язкове пенсійне страхування - переплата. Як бути в такій ситуації? Це питання компанія і адресувала безпосередньо представникам Мінфіну.

Відповідь фінансистів, м'яко кажучи, невтішний. Чиновники звернулися до Закону від 15 грудня 2001 р. № 167-ФЗ "Про обов'язкове пенсійне страхування в Російській Федерації", згідно з яким податківці повинні тільки контролювати правильність обчислення та сплату страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування. У Мінфіні звернули увагу на те, що даним законом не визначено уповноваженого органу, який повинен виробляти залік (повернення) зайво сплачених сум, та порядок його проведення. На цій підставі фінансисти зробили висновок, що подібні спори можуть бути вирішені тільки в судовому порядку. Однак представники головного фінансового відомства вирішили на цьому не зупинятися. Вони вказали, що до всього іншого податківці зовсім не повинні повідомляти компаніям про наявність переплати за пенсійними внесками. Адже в пункті 3 статті 78 Податкового кодексу, який накладає таку обов'язок на ревізорів, йдеться суто про податки і збори, а пенсійні внески до них не належать.

Г. Ярошенко, податковий консультант.
Стаття отримана: Клерк.Ру

Детальніше »