Захворювання герпесом украй небезпечно для вагітної. Заразитися їм можна не тільки від хворого, але і простого носія інфекції, тому що вірус мешкає у людини протягом всього його життя. І як бути подружжю, якщо планується довгоочікувана вагітність? Про це розповідає лікар Клініки МАМА Тетяна Сергіївна СУХАЧЕВА:

Протягом останніх десяти років захворюваність генітальним герпесом по всьому світу контролюється з працею, тому що існує безліч його безсимптомних форм. Вірус простого герпесу має два різновиди: Першого типу (ВПГ 1) вражає шкіру та слизові оболонки губ, очей, носа. Другого типу (ВПГ 2) - статеві органи.

Заразитися статевим герпесом можна в 99% випадків тільки від партнера. Причому інфікування відбувається, як при піхвовому так і орогенитальном сексі. Найчастіше хворіють і чоловіки і жінки у віці до 30 років. Особливо в наш час, коли люди часто змінюють статевих партнерів.

Вперше потрапляючи в організм, вірус відразу ж розмножується на місці впровадження. З цього очажка він розноситься або зі струмом крові по судинах, або по нервових стовбурах. Активне розмноження починається в несприятливий для людини момент, коли ослаблений імунітет або підвищена індивідуальна сприйнятливість слизових оболонок.

Потрапивши в організм, ВПГ зберігається в ньому протягом усього життя людини, періодично викликаючи рецидиви. Вірус може довгий час не виявляти себе, оббита на шкірі, слизових, у слизу піхви і спермі, в навколохребцеві нервових вузлах. Таким чином, джерелом інфекції може бути не тільки захворілий партнер у гострій стадії, але і вірусоносій. При цьому найбільш часто у жінок ВПГ живе в каналі шийки матки.

Передача інфекції від таких носіїв вірусу можлива в результаті тісного контакту між слизовими.

Ознаки гострого захворювання з'являються протягом першого ж тижня після зараження. Зазвичай герпес проявляється у вигляді дрібних ранок на шкірі, статевих губах, у піхві, на шийці матки, заподіюючи сильний дискомфорт, печіння, свербіж, біль у місці ураження. У ряді випадків можливий озноб, загальне нездужання.

При нетипових формах хвора людина іноді місяцями ходить по лікарях різних спеціальностей (урологам, гінекологам, дермато-венерологам) зі скаргами на дискомфорт у ділянці геніталій, однак без спеціальних лабораторних методів поставити діагноз практично неможливо.

Рецидиви захворювання виникають у 50% пацієнтів з інтервалом в 1 рік. Причому спровоковані бувають стресами, а так само статевими контактами з не постійним партнером, травмами, переохолодженням, УФ-опроміненням, вживанням спиртних напоїв, менструацій і т.д.

Генітальний герпес украй небезпечний для вагітної, оскільки призводить до руйнівним впливам на тканини і органи плоду.

Виявилося, що це причина важких ситуацій, пов'язаних із загибеллю в ранні терміни після народження, дитячого церебрального паралічу, епілепсії, сліпоти, глухоти.

Якщо первинне інфікування ВПГ доводиться на першу половину вагітності, у три рази збільшується ризик виникнення викидня й вагітності. При зараженні в другій половині вагітності у плода можливі вроджені аномалії розвитку: мікроцефалія, патологія сітківки, пороки серця, природжена вірусна пневмонія. У 30% випадків спостерігаються передчасні пологи.

Заразитися дитина може при наявності в крові матері вірусу, який проникає через плаценту, або під час пологів при проходженні через родові шляхи.

Ризик зараження плода залежить від тяжкості перебігу герпетичної інфекції, а також від тривалості контакту плода з інфікованими родовими шляхами матері. У пологах ризик зараження плода залежить і від тривалості безводного періоду. Якщо за чотири тижні до пологів у вагітної двічі в слизу цервікального каналу виявляється антиген ВПГ, пологи необхідно проводити шляхом операції (кесарів розтин) в плановому порядку, тому що ризик народження дитини з герпесом при проходженні через родові шляхи досягне 90%!

Ефективно виявити захворювання можливо методом імуноферментного аналізу, методом іммунофлюфесценцій або аналізом ДНК (ПЛР).

Лікування полягає в призначенні препаратів пригнічують збудника і препаратів підвищують імунітет жінок. До найбільш сучасних противірусних препаратів ставиться ацикловір (зовіракс, виролекс), валацикловір, алпізарін.

Оскільки знижений рівень власного інтерферону, активно застосовуються препарати, що стимулюють його продукцію в організмі. Це полудан, мегасин, госсипол. Можливе використання імуноглобуліну людини. При хронічній ВПГ-інфекції використовують герпетичну вакцину, яка здатна продовжувати ремісію аж до повного припинення рецидивів захворювання.

При планованої вагітності ми завжди радимо подружній парі пройти комплексне обстеження на наявність в організмі герпетичної інфекції і провести адекватне лікування під контролем лікаря.


Стаття отримана: www.ma-ma.ru

Детальніше »