Матеріали підготовлені групою консультантів-методологів "BKR-Интерком-Аудит" тел/факс (095) 937-3451/ПОРЯДОК продажу валютної виручки

Організації, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, отримують в оплату своїх товарів (робіт, послуг), проданих за кордон, іноземну валюту.

В цілях повного і своєчасного надходження експортної виручки держава здійснює контроль над зовнішньоекономічною діяльністю організацій.

Обов'язкова продаж частини валютної виручки резидентів на внутрішньому ринку Російської Федерації у відповідності зі статтею 21 Федерального закону від 10 грудня 2003 року № 173-ФЗ "Про валютне регулювання та валютний контроль" (далі Закон № 173-ФЗ) здійснюється резидентами - юридичними особами та резидентами - фізичними особами, які є індивідуальними підприємцями.

Вимога про обов'язковий продаж частини валютної виручки зберігається до 1 січня 2007 року, граничний норматив обов'язкового продажу, встановлений законом, складає 30 відсотків, однак ЦБ РФ надано право встановлення іншого нормативу в цих межах.

Інструкцією ЦБ РФ від 30 березня 2004 року № 111-І "Про обов'язковий продаж частини валютної виручки на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації" (далі Інструкція № 111-І) встановлено, що обов'язковому продажу в розмірі 25 відсотків суми валютної виручки підлягає наступна іноземна валюта:

  • Австралійський долар;
  • Датська крона;
  • Долар США;
  • Євро;
  • Ісландська крона;
  • Ієна;
  • Канадський долар;
  • Норвезька крона;
  • Сінгапурський долар ;
  • Турецька ліра;
  • Фунт стерлінгів;
  • Шведська крона;
  • Швейцарський франк.

Згідно з пунктом 3 статті 21 Закону № 173-ФЗ об'єктом обов'язкового продажу є валютна виручка резидентів. Виручка включає в себе надходження іноземної валюти, належні резидентам від нерезидентів за укладеними резидентами або від їхнього імені операціях, які передбачають передачу товарів, виконання робіт, надання послуг, передачу інформації та результатів інтелектуальної діяльності, в тому числі виключних прав на них, на користь нерезидентів, за винятком:

  • сум в іноземній валюті, що отримуються Урядом Російської Федерації, уповноваженими ним федеральними органами виконавчої влади, ЦБ РФ від операцій та угод, здійснюваних ними (або від їх імені та (або) за їх рахунок) в межах їх компетенції;
  • сум в іноземній валюті, що отримуються уповноваженими банками від здійснюваних ними банківських операцій та інших угод, відповідно до Федерального закону "Про банки і банківську діяльність";
  • валютної виручки резидентів в межах суми, необхідної для виконання зобов'язань резидентів за кредитними договорами та договорами позики з організаціями-нерезидентами, які є агентами урядів іноземних держав, а також за кредитними договорами та договорами позики, укладеним з резидентами держав - членів Організації економічного співробітництва та розвитку (далі ОЕСР) та Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (ФАТФ) на строк понад два роки;
  • сум в іноземній валюті, що надходять по операціях, які передбачають передачу зовнішніх емісійних цінних паперів (прав на зовнішні емісійні цінні паперу).

Сума валютної виручки резидентів, підлягає обов'язковому продажу, зменшується на наступні витрати та інші платежі, пов'язані з виконанням угод, розрахунки за якими здійснюються в іноземній валюті:

  • оплата транспортування, страхування та експедирування вантажів;
  • сплата вивізних митних зборів, а також митних зборів;
  • виплата комісійної винагороди кредитним організаціям, а також оплата виконання функцій агентів валютного контролю ;
  • інші витрати та платежі за операціями, перелік яких визначається ЦБ РФ.

Обов'язковий продаж частини валютної виручки здійснюється за курсом іноземних валют у валюті Російської Федерації, складається на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації на день продажу.

У відповідності з главою 2 Інструкції № 111-І для здійснення обов'язкового продажу частини валютної виручки резидентів, уповноважені банки відкривають резидентам на підставі договору банківського рахунку поточний валютний рахунок. Одночасно відкривається транзитний валютний рахунок, на який зараховуються в повному обсязі всі надходження іноземної валюти на користь резидента. Виняток становлять наступні суми, що зараховуються на поточний валютний рахунок, минаючи транзитний:

  • грошових коштів, що надходять з одного поточного валютного рахунку резидента, відкритого в уповноваженому банку, на інший поточний валютний рахунок цього резидента, відкритий в цьому уповноваженому банку;
  • грошових коштів, що надходять від уповноваженого банку, в якому відкрито поточний валютний рахунок резидента, за укладеними між ними договорами;
  • грошових коштів, що надходять з поточного валютного рахунку одного резидента на поточний валютний рахунок іншого резидента, відкритих в одному уповноваженому банку.

З транзитного валютного рахунку грошові кошти списуються для здійснення продажу іноземної валюти, включаючи і обов'язковий продаж частини валютної виручки.

Порядок обов'язкового продажу частини валютної виручки на внутрішньому валютному ринку Російської Федерації встановлений главою 3 Інструкції № 111-І.

Не пізніше робочого дня, наступного за днем ??надходження іноземної валюти на транзитний валютний рахунок резидента, уповноважений банк спрямовує йому повідомлення. У повідомленні має міститися інформація про те, на який рахунок надійшла валютна виручка, вказана сума і дата її зарахування, остання дата подання банку розпорядження про здійснення обов'язкового продажу виручки та довідки, що ідентифікує зазначену в повідомленні суму надійшла валюти за видами валютних операцій, включаючи ідентифікацію валютної виручки, що є об'єктом обов'язкового продажу, а також інша інформація.

Підписана відповідальною особою банку, повідомлення з додатком виписки по транзитному валютному рахунку направляється резиденту.

Не пізніше дня, вказаного банком в повідомленні , резидент повинен дати банку розпорядження про обов'язковий продаж частини валютної виручки, перерахування отриманої у валюті Російської Федерації суми на свій банківський рахунок, перерахування суми іноземної валюти, що залишилася після обов'язкового продажу, на свій поточний валютний рахунок або спеціальний банківський рахунок в іноземній валюті.

Розпорядження юридичної особи - резидента підписується двома особами, які мають право підписувати розрахункові документи, або однією особою (при відсутності в штаті другої особи, якій може бути надано право підпису), заявленими в картці зі зразками підписів і відбитка печатки, з прикладенням печатки юридичної особи - резидента. Розпорядження індивідуального підприємця - резидента підписується фізичною особою - індивідуальним підприємцем з прикладенням печатки (за її наявності).

Довідка, що ідентифікує зазначену в повідомленні суму надійшла валюти за видами валютних операцій, включаючи ідентифікацію валютної виручки, що є об'єктом обов'язкового продажу , заповнюється в порядку та за формою, встановленими Інструкцією № 117-І.

Не пізніше робочого дня, наступного за днем ??отримання від резидента розпорядження та довідки, уповноважений банк депонує зазначену в розпорядженні суму іноземної валюти з транзитного валютного рахунку резидента на окремий особовий рахунок. Протягом двох робочих днів, наступних за днем ??зарахування на цей особовий рахунок іноземної валюти, банк зобов'язаний її продати.

Одночасно з депонуванням іноземної валюти банк списує з транзитного валютного рахунку залишилася частина іноземної валюти і перераховує її на поточний або транзитний валютний рахунок резидента, зазначений у розпорядженні.

Договором банківського рахунку між уповноваженим банком і резидентом може бути передбачено, що резидент має право не представляти розпорядження в кожному конкретному випадку, а також що уповноважений банк самостійно заповнює довідку.

Обмін між уповноваженим банком і резидентом передбаченими документами може бути здійснений за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного або іншого зв'язку в порядку, погодженому між уповноваженим банком і резидентом.

У разі використання факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису між уповноваженим банком, з одного боку, і резидентом, з іншого боку, встановлюється процедура визнання аналога власноручного підпису, а також визначаються порядок та умови його використання.

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ І ПОДАТКОВИЙ ОБЛІК ОПЕРАЦІЙ ПО продажу валютної виручки

Наказ Мінфіну Російської Федерації від 31 жовтня 2000 року № 94н "Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій і інструкції по його застосуванню" (далі план рахунків бухгалтерського обліку), для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземних валютах на валютних рахунках організації, відкритих в кредитних організаціях на території Російської Федерації і за її межами, передбачено рахунок 52 "Валютні рахунки".

Операції по валютних рахунках відображаються в бухгалтерському обліку на підставі виписок кредитних організацій і доданих до них грошово-розрахункових документів.

До рахунку 52 відкриваються субрахунки:

52-1 "Валютні рахунки всередині країни";
52-2 "Валютні рахунки за кордоном".

Для відображення руху в іноземній валюті у розрізі видів валютних рахунків необхідно відкрити субрахунки другого порядку:

52-1-1 "Поточний валютний рахунок" ;
52-1-2 "Транзитний валютний рахунок";
52-1-3 "Спеціальний транзитний валютний рахунок".

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку надходження експортної валютної виручки на транзитний валютний рахунок організації відображається за дебетом рахунка 52 "Валютні рахунки" в кореспонденції з кредитом рахунка 62 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

Записи у бухгалтерському обліку за валютними рахунками організації, а також за операціями в іноземній валюті проводяться в рублях в сумах, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом ЦБ РФ, що діяв на дату здійснення операції.

Одночасно вказані записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів. Така вимога випливає з пункту 24 Положення по веденню бухгалтерського обліку і звітності, затвердженого Наказом Мінфіну Російської Федерації від 29 липня 1998 року № 34н "Про затвердження положення по веденню бухгалтерського обліку та звітності в Російській Федерації".

Перелік дат здійснення окремих операцій в іноземній валюті наведено в Додатку до Положення з бухгалтерського обліку "Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті", затвердженого Наказом Мінфіну Російської Федерації від 10 січня 2000 року № 2н "Про затвердження положення по бухгалтерському обліку" Облік активів і зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті "ПБУ 3/2000" (далі ПБУ 3/2000). У відповідності з цим переліком датою здійснення банківської операції вважається дата зарахування коштів на валютний рахунок або їх списання з валютного рахунку організації в кредитній організації.

списується банком за дорученням організації з транзитного валютного рахунку грошові кошти в іноземній валюті відображаються за дебетом рахунка 57 "Переклади в шляху" в кореспонденції з кредитом відповідного субрахунку рахунку 52 "Валютні рахунки".

Списання вартості проданої іноземної валюти відображається за дебетом рахунка 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок "Інші витрати "в кореспонденції з кредитом рахунку 57" Переклади в шляху ".

Якщо в період між датами здійснення операцій буде відбуватися зміна курсу іноземної валюти, організація повинна зробити перерахунок вартості грошових коштів в іноземній валюті. Виникаючі позитивні і негативні курсові різниці, згідно з пунктом 13 ПБУ 3/2000, включаються до складу позареалізаційних доходів або позареалізаційних витрат і відображаються за дебетом рахунка 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок 91-1 "Інші доходи" та субрахунок 91-2 " Інші витрати "відповідно.

Грошові кошти в рублях, отримані від продажу іноземної валюти, зараховуються на розрахунковий рахунок організації, зазначений в дорученні на продаж експортної виручки. Дані суми відповідно до пункту 7 ПБУ 9/99, затвердженого Наказом Мінфіну Російської Федерації від 6 травня 1999 року № 32н "Про затвердження положення по бухгалтерському обліку" Доходи організації ", визнаються операційними доходами. Відображаються операційні доходи на рахунку 91" Інші доходи і витрати ", субрахунок 91-1" Інші доходи "в кореспонденції з дебетом рахунка 51" Розрахункові рахунки ".

Комісійна винагорода банку за продаж іноземної валюти є послугою, що надається кредитними організаціями. Такі витрати згідно з пунктом 11 Наказу Мінфіну Російської Федерації від 6 травня 1999 року № 33н "Про затвердження положення по бухгалтерському обліку" Витрати організації "ПБУ 10/99", є операційними витратами. Відображаються операційні витрати за дебетом рахунка 91 "Інші доходи і витрати", субрахунок 91-2 "Інші витрати "в кореспонденції з кредитом рахунка 76" Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами "і підтверджуються випискою банку. Утримання суми комісійної винагороди банком відображається записом за дебетом рахунка 76" Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами "і кредиту рахунку 51" Розрахунковий рахунок ".

З метою обчислення податку на прибуток сума сплаченого банку комісійної винагороди, що є витратою на послуги банків, на підставі підпункту 15 пункту 1 статті 265 Податкового кодексу Російської Федерації (далі НК РФ) враховується у складі позареалізаційних витрат.

Приклад.

Організація реалізувала на експорт готову продукцію. Контрактна вартість продукції становить 14 000 дол США.

Експортна виручка в повному обсязі надійшла на транзитний рахунок організації 5 серпня. Організація представила уповноваженому банку розпорядження про обов'язковий продаж експортної виручки і про перерахування суми, що залишилася валютної виручки на поточний валютний рахунок 6 серпня. Грошові кошти від продажу валютної виручки зараховані в день її продажу 9 серпня на розрахунковий рахунок організації. Комісійна винагороду банку за продаж експортної виручки склало 2000 рублів.

Для відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку припустимо, що курс долара залишався постійним і становив 29,20 рубля.

Кореспонденція рахунків Сума, рублів Зміст операції
Дебет Кредит
52-12 62 408 800 Отримано експортна виручка (14 000 х 29,20)
57 52-12 102 200 Списано іноземна валюта для обов'язкового продажу (14 000 х 25%) х 29,20
51 91-1 102 200 Зараховано на розрахунковий рахунок грошові кошти від обов'язкового продажу експортної виручки (3500 х 29,20)
91-2 57 102 200 Списано вартість проданої іноземної валюти (3500 х 29,20)
76 51 2000 Списано комісійну винагороду банку за продаж іноземної валюти
91-2 76 2000 Відображено витрати по комісійній винагороді
52-11 52-12 306 600 Відображено перерахування решти частини валютної виручки на поточний валютний рахунок (14 000 - 3500) х 29,20
Закінчення приклад.
Стаття отримана: Клерк.Ру

Детальніше »